Kolos ↓
«Історія Лізі» Стівена Кінґа: Моторошна сентиментальність
Abadon4ik (анонімно) ↓
«Гаррі Поттер і смертельні реліквії»: Жертви Ролінґ
Lissa_18 (анонімно) ↓
«Гаррі Поттер і смертельні реліквії»: Жертви Ролінґ
Futurologists, as ever, seem to have been wrong in their surmises. A couple of decades ago they announced the forthcoming «death of the novel», that is of narrative literature as such. But it is still beyond doubt that a good story always finds its reader.
Юрій Винничук напрочуд плодовитий письменник. До того ж у його книжках щедро насіяно згадок про плотські радощі: любовно виписані сексуальні сцени, еротичні спомини чи фантазії героїв, або прозорі авторські натяки на цю живильну тему. Винничук ренесансний за духом автор. Вільний у висловлюваннях й поза своїми літературними творами, у живому спілкуванні. Ми добре з ним погомоніли про важливі у житті порядного мужчини речі: кохання, секс, вино, книжки, мандрівки й славу.
Стівен Кінґ давно відмовився від техніки моментального шокування ефектними стартами. Зі своєю цілком заслуженою славою великого магістра жахів він може дозволити собі поступово і підступно втягувати читача у неозоре болото авторських фантазій. Що й робить в «Історії Лізі».
25 вересня український переклад останнього Гаррі Поттеру виходить в продаж. Цілих два роки після виходу передостаннього роману про Гаррі світ мучився питанням – кого не пожаліє вбити в заключній книзі поттеріани пані Ролінґ? Сюжет, вся чарівність якого тримається на симпатіях читача до позитивних персонажів, котрі тим лиш і займаються, що майже безперервно уникають смертельних небезпек, не міг бути розв’язаним без кривавих трагедій.
Щойно після виходу в світ свіжої книжки Джоан Ролінґ «Harry Potter and the Deathly Hallows» я купив її в Києві за 180 гривен і кілька днів присвятив інтенсивному читанню цього «дитячого роману». Доповідаю, чому не жалкую за «втраченим часом».
«Ви чуєте голоси нашої команди - перед вами Ролік'с-банда». Так енергійно вітається зі слухачами свого давно очікуваного дебютного альбому цей херсонський гурт. Зазначу, тільки цей диск показує, що «Роллік'с» не така проста «банда», як може здаватися тим, хто знав лише кілька їхніх пісень, що звучали й показувалися в ефірі.
За останні півтори сотні років у світі написано не так вже й багато дитячих (чи то пак – чудесних) книжок, що переходять від покоління до покоління неушкодженими часом. Тобто – сприймаються новими читачами майже з таким самим захватом, як і їх давніми попередниками.
